Пацаны, держите зацепку! Я вам сейчас расскажу, как мой день превратился в настоящий адский трип, когда я купил метадон и сорвался на крышу поезда.
Все началось с того, что я решил сделать закладку на метадон. Интернет сейчас полон таких пруфов, и каждый сам себе дербан. Я решил не отставать от молодежи и заказал порцию через темный сайт. Хрусты, конечно, сжалил, но наркота требует жертв.
Когда посылка наконец пришла, я понял, что это был самый сладкий запах амфы, который я когда-либо ощущал. Мои руки начали дрожать от предвкушения, и я молился, чтобы никто из пацанов не заметил моего волнения. Но когда мы собрались с братанами, чтобы поехать на крышу поезда, я так гнал, что даже еле соображал.
Мы выбрали состав, который вез напротив нашего дербана. Чтобы добраться до него, нам пришлось перелезть через забор, облазить дербан и попасть на железную дорогу. Я всегда мечтал о таких дерзких приключениях, но сегодня это был начало нашего безумного трипа.
Когда поезд наконец подъехал, мы поднялись на крышу, словно настоящие цыганские блохи. Ветер свистел в ушах, и словно подобравшийся надрыв пчелкой, я достал из кармана великолепную иглу, которую братаны называют "пчелкой". Я проколол мой пруф, отмерил дозу метадона и окунулся в свой личный рай.
Я не мог поверить, какая ахуенная жизнь открылась передо мной. Когда мы проносились мимо городских улиц, все сливалось в яркий калейдоскоп красок и звуков. Я мог видеть музыку и слышать картинки, а эйфория опьяняла мое сознание.
Но время от времени реальность пробивалась сквозь этот психоделический пейзаж. Хотя заткнись блять. Это моя история, и никто не имеет права судить меня за мои действия! Через пару часов я начал замечать, что дербан на крыше поезда - это единственное место, где я могу по-настоящему свободно дышать. Внизу, в мире обычных людей, меня ждали проблемы и обязательства.
Братва, знаете, что значит на самом деле вести хрусты на метадоне? Это значит забыть о всех своих проблемах и временно уйти из этого гнилого мира.
Но в один момент, когда я смотрел вдалеке на дымящиеся трубы заводов, меня осенило - дербан внизу. Мне надоело быть пленником этой наркотической суматохи. Я понял, что время расставлять приоритеты и вернуться в реальность.
Теперь я стараюсь не обращать внимания на мерч с символикой бренда на углу улицы. Я заменил амфу спортом и хорошими компаниями. Жизнь не такая красочная, как наркотический трип, но она настоящая и своя.
| Но я всегда буду помнить тот день, когда я купил метадон и катался на поезде на крыше. |
Такие вещи остаются в сердце и умах наркоманов. |
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!